Майбутнє людини не в еволюції людини, а в еволюції людяності

  • Друк

Виступ Назіпа Хамітова на конференції

30-31 березня 2016 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція, організаторами якої виступили: кафедра філософської антропології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Асоціація Філософського Мистецтва, Софійський університет імені К. Охридського (Болгарія), Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Центр гуманітарної освіти НАН України, Університет сучасних знань, Академія муніципального управління, Українська асоціація психології освіти і розвитку.

Заявлена тема конференції «Філософська антропологія, психоаналіз і арт-терапія: перспективність взаємодії (підхід філософської антропології як метаантропології)» викликала інтерес не лише у фахівців з філософії. Навколо неї об’єднались науковці різних спеціальностей (психологи, психоаналітики, соціологи, культурологи, педагоги, медики, арт-терапевти, представники мас-медіа та ін.) із різних міст України та зарубіжжя (Болгарія, Німеччина, Росія).

Така широка зацікавленість заданою тематикою не випадкова, адже відомо, що на початку ХХІ століття став очевидним трансформаційний процес людського мислення. Загальновизнаний переломний або кризовий момент сучасної історії, будучи одним із основних чинників наростаючого депресивного стану людства, надзвичайно актуалізував проблему духовності. Тобто, як вдало висловився модератор конференції доктор філософських наук, професор Н.В. Хамітов: «...нині ми маємо можливість спостерігати пробудження людини духовної з людини інтелектуальної, яка була «визначальною» протягом декількох попередніх епох людської історії». Отже, актуалізується і проблема мистецтва, яке відображаючи світ в художніх образах, відкриває нам «все велике в людині», все те, що робить людину людиною (Ф.В. Шеллінг). Мистецтво, що ґрунтується на філософії, є формою прояву філософії, постає як «філософське мистецтво, що несе в собі катарсичний заряд і має зцілюючу (терапевтичну) природу» (Н.В. Хамітов). І, таким чином, на шляху пошуку зцілення сучасної особистості від наявної духовної кризи, її самореалізації в сучасних реаліях та подальшого її розвитку як цілісного явища, відкриваються великі перспективи для заявленої тріади: «філософська антропологія – психоаналіз – арт-терапія».

Про актуалізацію зазначених проблем у наукових пошуках і доробках вчених всього світу засвідчили доповіді учасників та гостей конференції: Н. Хамітов «Філософська антропологія як методологічна та світоглядна основа психоаналізу та арт-терапії: стратегія метаантропології», С. Крилова «Осмислення цілісності людини у вимірах соціальної метаантропології і психоаналізу», О. Власова «Мультикультурність та особистісна цілісність сучасної людини», В. Панченко «Візуальна антропологія та проблема культурної самоідентифікації», С. Мінєва (Болгарія) «Вільний ринок як фактор активізації ерзац-особистості: контекст філософської антропології як метаантропології», Й. Дрешер (Німеччина) ««Йовіалізм» («Jovialism») як мистецтво морального життя: метаантропологічні і психологічні виміри», Л. Шашкова «Наукове мистецтво: феномен сучасної взаємодії науки і мистецтва», Є. Більченко «Арт-терапія у світлі постструктуралістського психоаналізу: мистецтво contra тотальність», О. Раскіна (Росія) «Мандри як засіб зцілення душі у творчості Н.С. Гумільова (метаантропологічний контекст)», Л. Сторіжко «Концепція існування людини в сучасному психоаналізі», В. Матвєєв «Арт-терапія в піфагорійській школі: вдосконалення особистості за допомогою музики», Я. Любивий «Соціальна рефлексія як механізм самоорганізації соціальних мереж», І. Валявко «Розвиток психоаналізу в Україні на початку ХХ століття: історія та перспективи» та ін.

Таким чином, результати конференції можуть бути висвітлені в таких основних меседжах, висловлених класиками в різні часи, проте надзвичайно актуальних сьогодні: 1) «Майбутнє людини не в еволюції людини, а в еволюції людяності»; 2) «Мистецтво – «троянський кінь», здатний гуманізувати технологізацію життя сучасної людини»; 3) «Мистецтво надає крила і відносить далеко-далеко! Кому набрид бруд, дрібні грошові інтереси, хто обурений, ображений чи скривджений, той може знайти спокій і насолоду лише в прекрасному».

Кандидат філософських наук,
доцент кафедри філософської антропології
НПУ імені М. Драгоманова
Цимбалій І.П.